І не думав я женитись, та попутав мене біс. В бабин дім води напитись чорт мене заніс. А бабуся жінка хитра не води дала, а поставила півлітра і кудись пішла. Залишила дочку в хаті, гарну, як на те. Випив я, й підсів до Каті, а вона цвіте. Тільки в щічку Катерину цмокнув як на гріх. І як раз у цю хвилину баба на поріг. Якщо ж не жартуєш, каже, так не кинь, гляди, то ж приходь і завтра знову випити води. Я поклявся, побожився, що для Каті зріс і не думав, я женитись, та попутав біс!